Головна > Архівний > Дитячий біль: проституція, яку не хочуть помічати

Дитячий біль: проституція, яку не хочуть помічати

В сучасній Україні рідко які теми підпадають під табу – суспільство стало настільки відкритим, що готове обговорювати найнепоказнішу або найбезсоромнішу тему. Але тема дитячої проституції наразі під табу.

Сьогодні нікого не здивуєш дівчатами, які  стоять на дорозі. Одні, помічаючи їх, посміхаються, інші  намагаються зовсім не помічати, треті – регулярні клієнти… Попит на такий товар був і буде, тільки от не кожен "покупець" цікавиться, скільки років повії. Напевно, з цієї причини таким ремеслом не гребують навіть діти.

"Організація Об'єднаних Націй виражає стурбованість розвитком дитячої проституції в Україні. До 10% жертв торгівлі людьми становлять діти віком від 13 до 18 років. В Україні процвітає дитяча проституція, а торгівля дітьми є "величезною проблемою і суворою реальністю", – про це говорить Хуан Мігель Петіт, доповідач ООН з питань торгівлі дітьми та дитячої проституції.

Тільки для дівчаток

Офіційно дитячої проституції в Україні немає як такої, хоча у всьому світі ця проблема стоїть гостро. Якщо раніше це були поодинокі випадки, то сьогодні число таких випадків жахає. Вуличні діти першими потрапляють під удар. Війна, економічні негаразди, криза – це каталізатор для багатьох неповнолітніх, які вирішують стати на цей шлях.

 

 

За даними ЮНІСЕФ, число дітей у всьому світі, які займаються проституцією, сягає 2 млн. Але добре відомо, що статистичні дані не завжди вірні, і часто їх треба множити на 2, а то й на 3. Статистику в цих випадках вивести складно, тому реальна цифра може бути зовсім іншою. Така ситуація спостерігається в країнах із низьким рівнем життя.

Даних в Україні щодо дитячої проституції просто немає. Скільки дітей в країні зазнають сексуальної експлуатації, ніхто не знає. За словами фахівців і експертів з охорони дитинства, ця проблема лише частина більш глибокої проблеми – злиднів, а в деяких регіонах – війни, що змушує дітей таким чином заробляти, щоб не померти з голоду.

Першими "під удар" потрапляють діти з неблагополучних сімей.

"Про це не говорять уголос, але багато хто зможе назвати два-три імені "шанованих" чиновників, для яких привозять малоліток – дівчат зі шкіл-інтернатів. А влітку, коли таких дітей вивозять відпочивати в дитячі табори – самі туди навідуються. Поїдьте в такий табір чи санаторій під вечір і подивіться самі: як тільки темнішає, туди під'їжджають авто з чиновницькими номерами. Вони навіть не ховаються. Керівники таборів вдають, що не помічають, як вечорами дівчатка тікають, а серед ночі повертаються назад.

Пройдіться вночі повз дівчачих кімнат і послухайте, що там робиться і про що вони розмовляють. Або подивіться на простирадла, на яких вони сплять. Засохлі "сліди любові" тут навіть не перуть, адже цю постільну білизну дівчинки не зможуть вивісити на вулиці.

Ні, їх ніхто не силує, вони самі йдуть за краплею любові від забезпечених чоловіків. Вони виростають у такому ж середовищі, бо бачили такими самими своїх мам, які, не ховаючись, спали з усіма підряд. Тому думають, що це нормально.

Може, воно якось інакше сприймалося б, якби дівчатка були старші. Адже свідомо користуються дітьми, в яких ще навіть немає місячних, тому що ті не можуть завагітніти. З ними не потрібні презервативи або інші засоби захисту. А коли такі діти стають дівчатами, то ці мужики просять знайти собі молодших.
Ви можете в це не вірити, тому що самі ніколи не стикалися з таким. Але це правда. І я сама бачила це.

Якось влітку колективом ми поїхали відпочивати на природу – нас запросив одну ніч переночувати в дитячому таборі начальник. Там відпочивали тільки діти з районної школи-інтернату. Спочатку побачила ту постіль із засохлою спермою. А потім бачила і ті машини, і дівчаток, які тихенько тікають. Вони не вважають неприродною поведінку приїжджих "дядь". Навпаки, малеча чекає їх. А потім, хіба не приємно відчути себе не тільки старше, та й що ти варта чогось у світі, де від тебе всі відмовилися?" – такий пост у соціальній мережі написала відома вінницька журналістка Ірина Ярошинська.

 

 

Соціальні працівники скаржаться, що правоохоронні органи не реагують на випадки дитячої проституції або через недостатню компетентність, або з небажання втручатися. Проблема дитячої проституції і раніше була закрита для обговорення в суспільстві та й владою поки не вирішується.

У 2010 році до Верховної Ради України народним депутатом Володимиром Малишевим було внесено два законопроекти – №7390 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо захисту дитини)" і №7391 "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (щодо захисту дитини від торгівлі людьми та експлуатації)". Обидва вони розроблені робочою групою експертів з питань удосконалення законодавства у сфері захисту прав дитини, створеної при Міжнародному жіночому правозахисному центрі "Ла Страда-Україна".
Наприклад, в Євросоюзі 
"схилення дитини до заняття дитячою проституцією" тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років. Федеральний закон США за той самий злочин передбачає від 10-15 років позбавлення волі аж до довічного ув'язнення.

"Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Факультативного Протоколу, діти не можуть бути об'єктами покарання за дитячу проституцію. У нашому ж Кодексі про адміністративні правопорушення існує  ст. 181-1, яка визначає правопорушенням заняття проституцією. Згідно зі статтею 12 КУпАП, адміністративна відповідальність настає з 16 років. Таким чином, діти у віці від 16 до 18 років стають об'єктом адміністративного переслідування за заняття проституцією. Покарання передбачене, перш за все, у вигляді попереджень і штрафів", – говорить директор юридичного департаменту цієї громадської організації Маріанна Євсюкова.

Проституція на війні

Співробітники міжнародних організацій і волонтери не раз порушували цю тему, але дуже і дуже обережно. Проституція – тема слизька, а дитяча проституція – тема слизька втричі.

Ні для кого не секрет, що проституція процвітає на Донбасі, в зоні АТО, в прифронтових зонах та навіть у  тилу з блискавичною швидкістю. І часто діти не розуміють, що з ними відбувається.

Волонтери та міжнародні організації б'ють на сполох.
Неповнолітні дівчата готові добровільно віддаватися чоловікам, зокрема українським військовим, які платять за секс. Часто за такі послуги з ними розраховуються їжею або поношеними речами. Місцеві жителі бояться розповідати про це представникам міжнародних організацій.

 

 

"Вони завжди знають, хто ці дівчатка, але ніколи їх не покажуть і не розкажуть, якщо знають, що це буде хоч куди-небудь записано. Якщо приїжджаю я, як свій, український волонтер, мені на вушко розкажуть. Якщо я співробітник ЮНІСЕФ, все, мені вже не скажуть. Вони побояться цим ділитися. До того ж, це дуже непатріотично, адже основними споживачами дитячої секс-роботи є військові. Це страшно. Ми стикаємося з такими випадками, що волосся стає на голові дибки. Жахає те, що це добровільний продаж навіть не за гроші, а за їжу", – розповіла співробітник мобільної бригади ЮНІСЕФ і психолог Катерина Шуталева.

Така ж ситуація спостерігається і по іншу сторону фронту. Війна – це неминуче скупчення чоловіків, і попит на інтим в такому випадку буде завжди.

В одній із доповідей Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) було розказано про зґвалтування неповнолітніх у зоні конфлікту в Донбасі.
Але поки йдуть бойові дії, розслідувати щось не представляється можливим. І правоохоронним органам у майбутньому тільки належить дати правову оцінку тому, що породжує війна.

ВК як розповсюджувач

Одна з причин, з якої заборонили російський "ВКонтакті", – поширення так званих груп смерті і дитячих інтимних знімків.

Згідно з даними соціологічного дослідження міжнародної організації ECPAT, більше 30% дитячої порнографії в інтернеті розміщують провайдери з СНД.
У цій соцмережі можна без зусиль знайти групи, де адміністратори публікують фото дівчаток-підлітків не тільки еротичного, але і порнографічного змісту. Підлітки і дорослі провокують дітей на демонстрацію інтимних частин тіла, а потім "зливають" їх у групи на загальний огляд. Зокрема, одна з таких груп називається "Скромні Бровари"Серед жертв "зливів" були дівчатка, яким виповнилося 11-17 років.

"Коли ми дізналися про ці групи, то відразу підключили кіберполіцію. Були досліджені особисті сторінки не тільки жертв, але і учасників груп, у тому числі і закриті. Часто діти-жертви навіть не знали, що їх фото гуляють соцмережею. Дівчата себе фотографують, потім відсилають ці фото своїм коханим, а згодом хлопці віддають фото в такі групи. Також були випадки спілкування по скайпу з тими, кого вони вважали своїми друзями, кому симпатизували. Їм кажуть: "А розкажи, покажи" – і під час цього спілкування їх "друзі" робили скріншоти, які потім викладали в мережу", – говорить співробітниця служби у справах дітей та сім'ї Броварської РОДА Євгенія Маліборська.

 

 

У порнографічних роликах та фото знімають дітей частіше з України, Білорусі, Молдови. Подібної статистики в Україні немає ні у правоохоронних органів, ні у соціальних служб. Немає цифр – немає проблеми.

Історії бувалих і старих робітниць секс-індустрії про більш молодих колег вражають.

Так, журналістам вдалося розговорити представницю однієї з найдавнішої професії, яка зізналася: секс-туристів з інших держав дуже цікавлять українські діти.

"Хлопчики-повії у нас працювали і 15-річні, але, повірте, вони вже приходили до нас, пройшовши Крим і Рим. Не кожна людина в сорок пройшла той досвід, що вони пройшли в свої 14-15", – сказала жінка.

За місяць роботи підліток міг заробити більше 50 тис. грн.
"Також у борделях працюють діти – з інтернатівКерівництво домовляється з директорами навчальних закладів: уночі учнів мікроавтобусом завозять на зміну. Дівчата з інтернатів статеве життя починають дуже рано – років у 12, а хлопчики – ще раніше", – розговорилася повія.

Мовчання не вирішує проблеми

Поглибленим вивченням дитячої проституції займаються в США, Великій Британії, Німеччині, Росії.

У нашій країні боротьба з нею – це лише локальні і періодичні акції. Дитяча проституція тягне за собою величезний ризик, а саме: підліткову вагітність, ймовірність заразитися хворобами, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ-інфекцію.

Виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії (ч. 4 ст. 301 КК) – це тяжкий злочин, який прирівнюють до вбивства або зґвалтування. Статистика про розкриті злочини, в яких обвинуваченою особою є безпосередній учасник відео, в МВС відсутня.

За даними правозахисної організації "Ла-Страда", наприклад, з 2010-го по 2013 рік в Україні було порушено всього лише 2 кримінальні справи проти педофілів, які займалися зйомками відео з неповнолітніми.

 

 

"Ще у 2008 році наша організація спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провели опитування, згідно з яким 84% громадян визнали отримання секс-послуг від дітей злочином, а 97% висловилися за криміналізацію цього діяння. Держави повинні впроваджувати ефективні соціальні програми і створювати багатопрофільні структури для забезпечення допомоги жертвам. Діти, залучені в проституцію, – жертви сексуальної експлуатації, яких потрібно підтримувати і захищати, а не карати", – прокоментувала проблему президент "Ла Страда – Україна" Катерина Левченко.

Міністерство освіти запевняє, що в українських школах сексуальне виховання – це складова предмета "Основи здоров'я", який вивчають у 5-9 класах. Однак, на думку психологів, питанню сексуального насильства приділяється мало уваги.

"Тема сексуального виховання серед підлітків обговорюється часто в рамках окремих невеликих тренінгів. Дітей треба вже в початкових класах вчити, до кого і як звертатися за допомогою, якщо до них чіпляються на вулиці і щось пропонують. У 90% випадків дитина губиться і, як ягня, слухняно йде за злочинцем. Хоча в глибині душі дитина розуміє, що цей дядько незнайомий, але дитина боїться втекти. Нам потрібно брати приклад зі Швейцарії, де є програма для молодших класів. У них на уроках учитель показує дітям, які дотики дорослих людей можна вважати непристойними. Ці знання життєво необхідні", – пояснює керівник Центру дитячої та сімейної психології Валерія Кукса.

Південно-Східна Азія вважається клоакою дитячої проституції. За оцінками ЮНІСЕФ, понад 1 млн дітей в Азії, включаючи Таїланд, Філіппіни, Індію, продані в борделі або вуличним сутенерам для занять проституцією.

Організація ЕСРАТ (Ending Child Prostitution Pornographyand Trafficking) вважає, що чисельність дітей, що займаються проституцією, набагато більша. За її оцінками, кількість дітей, зайнятих у  цьому бізнесі, в одній тільки Індії сягає 20% від 20 млн громадян.

На Тайвані, за оцінками ЕСРАТ, близько 100 тис. дітей втягнуті в проституцію. Не меншою популярністю користується дитяча проституція і в інших країнах світу.

До 40 тис. малолітніх повій налічується у Венесуелі, приблизно 25 тис. віком від 12 до 17 років у Домініканській Республіці, близько 500 тис. у Перу, 500 тис. у Бразилії і 200 тис. в Канаді. З 2 млн повій, у  США від 300 до 600 тис. становлять діти та підлітки, які ще не досягли вісімнадцяти років.

 

 

"Якщо не звернути на проблему уваги, то Україна в найкоротші терміни може побити всі рекорди. Політики і бізнесмени в країні стурбовані тільки набиванням грошей у кишені, українці зайняті зароблянням грошей, щоб хоч якось вижити, з огляду на ціни і вартість комуналки. Діти надані самі собі і часто потрапляють під вплив дорослих дядь чи "поганої компанії". Не останню роль тут грає й інтернет, тому, незалежно від того, наскільки ви далекі від даної проблеми, знайдіть час для своєї дитини. Не забувайте, що проблемі краще запобігти, ніж потім вирішити", – каже дитячий психолог Марія Орлова.

Тільки поки це затребувано, поки за цим стоять "великі" люди – ані правоохоронні органи, ані армія психологів, ані лікарі, ані міжнародні організації не в силах вирішити дану проблему.

©

Please follow and like us: