Головна > Новини > Рабська праця засуджених жінок: хто заробляє на українках у Чорноморській колонії

Рабська праця засуджених жінок: хто заробляє на українках у Чорноморській колонії

З кінця минулого року вступили в дію зміни щодо праці засуджених у місцях несвободи – наразі всі, хто відбуває покарання, можуть працювати лише з оформленням трудового договору, що має захистити ув’язнених, допоможе інтегрувати їх у суспільство після звільнення. Але, на жаль, за стільки місяців після реформи в Чорноморській жіночій колонії №74 засуджені все ще працюють без трудових договорів, значно перевищуючи години праці за тиждень, більш того, сплати єдиного соціального внеску за працівниць у Пенсійний фонд не надсилаються.

Таким чином, соціальний захист ув’язнених зведений до нуля. При цьому колонія працює з багатьма приватними компаніями, що навигравали десятки мільйонів гривень державних тендерів, які виконуються фактично за рахунок рабської праці засуджених. Детальніше – в розслідування «Народної Правди».

Є що приховувати?

Потрапити по той бік колючого дроту Чорноморської жіночої колонії виявилось не так просто – більше місяця тому сюди з перевіркою прийшли члени громадської ради, яким закон дозволяє проводити інспекції в будь-який час без попередження. Крім того, з громадською радою до місць несвободи можуть також зайти і представники ЗМІ. Але начальниця колонії №74 Тетяна Шукляр, дізнавшись про візит контролерів, вирішила всупереч закону не пускати громадську раду із журналістами на територію установи.

ТЕТЯНА ШУКЛЯР. ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

Якось коментувати це тоді Шукляр відмовилась. Підтримали її і в місцевій пенітенціарній службі – так, зокрема, в.о. начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань і пробації Мінюста Анатолій Ковтун не побачив у діях начальниці колонії правопорушення. До речі, на сьогодні Ковтуну вручено підозру через жорстоке побиття ув’язнених Одеського СІЗО після вбивства робітниці слідчого ізолятора в серпні.

В той же час заступник міністра юстиції Денис Чернишов в офіційній відповіді на запит пояснив, що, згідно з 24 статтею КВК України, громадські ради мають право безперешкодно відвідувати установи виконання покарань у супроводі двох представників ЗМІ.

Але повернемось до Чорноморської колонії. Таке небажання відчиняти двері для перевірок викликають підозру. І не дарма. Коли все ж таки членам громадської ради вдалось потрапити на територію в’язниці, було виявлено чимало порушень діючого законодавства:

«Были выявлены нарушения трудового законодательства на всех уровнях – и продолжительность рабочего дня, и зарплаты. Ранее уже было обращение в прокуратуру. Была проверка, и в отношении Шукляр вынесено определение, что осужденные действительно работали во вторую смену, но ничего не получали. В результате им заплатили за несколько месяцев за переработку. Сейчас Шукляр придумала сделать это не переработкой, а повышением квалификации», – розповідає член громадської ради при Південному межрегіональному управлінні Тетяна Петрова.

Майстерня Чорноморської жіночої колонії

«Инспекция женской колонии была инициирована системными жалобами осужденных на рабские условия труда и низкую заработную плату. Мы проверили документы и увидели очень печальную картину. За тех женщин, которые работают, не платят единый социальный взнос, в пенсионный фонд, то есть они работают на условиях аутсорсинга – предприятие одно юридическое лицо, колония другое юридическое лицо, женщины заключают договоры с колонией, а работают по факту на предприятии. В договорах не указано, кем они работают, какая у них зарплата. Социально они не защищены. Когда они освобождаются и идут в центр занятости становиться на учет, если они работают, то имеют право на пособие по безработице. Ведь устроится на работу осужденной в первые дни очень тяжело. Сейчас они такого права лишены», – відзначає член громадської ради, економіст Ірина Максимова, підкреслюючи, що подібна ситуація склалася, на жаль, по всіх українських колоніях.

За рахунок рабської праці

– Когда вы приходите на работу?

– В 4 утра у нас подъем. Сразу выходим. В 6 утра заканчиваем.

– Потом когда возвращаетесь на работу?

– Как получается, так и приходим – в половину восьмого-восемь до обеда.

– А потом?

– Мы должны покушать, убрать, где-то до часу здесь.

– А когда на ужин?

– На ужин приходим в 3 часа, нам выдают продукты, мы готовим. Уходим с работы в 6 часов.

– Когда выходной?

– Раз в неделю.

На виробництві

Це розпорядок дня засудженої, яка працює кухарем у їдальні. Таким чином, за її словами, вона працює більше 50 годин на тиждень. У той же час колонія оформила жінку всього на 0,4 ставки. При цьому на повній ставці робітники мають працювати всього 40 годин на тиждень! Отримує засуджена за свою роботу після всіх відрахувань близько тисячі гривень, 400 гривень «з’їдає» податок на прибуток, військовий збір, побутова обслуга.

Ставки робітників господарчого блоку

Зарплатня людей за місяць

Після спілкування з іншими кухарями з’ясувалось, що фактично вони працюють кожен день. Деяким платять взагалі 0,15 ставки. І така ситуація характерна для всіх робітників господарчого блоку – наприклад, няні дитячого будинку, який функціонує на території установи, виходять на роботу доба через добу, оформлені вони всього на 0,25 ставки. При цьому Тетяна Шукляр заявляє, що Міністерство не фінансує дитячий будинок. Звідки вона бере гроші, незрозуміло.

Склади продукції колонії

Не краще й на виробництві: так, засуджені визнають, що на роботу вони приходять уже в 7.20, але до 8 ранку час їм не зараховується – вони перевдягаються, отримують ножиці й інший інструмент. Завершується робота о 16.00 з перервами на обід і туалет, а потім засуджені «за бажанням» працюють до 20.00. В суботу робочий день до 13.30, але жінки нерідко залишаються до пізнього вечора. За понаднормову роботу їм ніхто не доплачує, до речі, не сплачуються й лікарняні. Начальниця колонії це називає часом підвищення кваліфікації, замовник отримує вироби, а засуджені – копійки. Наприклад, зарплатня деяких працівниць у липні після всіх відрахувань не перевищувала 200 гривень. В середньому засуджені отримують до 1000 тисячі гривень, більше 3 тисяч гривень нараховують одиницям, на руки після всіх стягнень виходить ще менше. Одна з причин таких низьких зарплат – норму виробництва, яка встановлена колонією, виконати неможливо. Так, засуджені потрапляють у кабалу – скільки б не працював, на руки все одне виходить 1-2 тисячі гривень.

 

Зарплатня тих, хто працює на виробництві

При цьому керівник виробництва, якого наймають з волі, отримує оклад у розмірі трьох мінімальних заробітних платі та премії до 100%, таким чином, зарплатня керівника в місяць може сягати 19,2 тисяч гривень.

З контракту керівника виробництва

«Относительно зарплат на производстве. Нормы завышены, выполнить их невозможно. В результате люди получают мизерные зарплаты. Кроме того, люди работают по полной ставке, а получают по 0,4. Это уже касается хозобслуживания. Также количество оформления трудовых договоров и количество людей в колонии не совпадает. Получается, есть какие-то души, но с ними нет договоров. Еще один вопрос – больничные. По закону, его должен оплачивать работодатель. Но в бухгалтерии сообщили, что больничные не оплачивают. ЕСВ не оплачивается. Но почему работодатель (фірми, які дають замовлення для колонії, – прим. ред.) не выполняет условия законодательства? Почему не выплачиваются переработки? В каких отношениях колония находится с работодателем, что она подобное позволяет? На каком основании руководство колонии экономит деньги работодателя?», – підкреслює Тетяна Петрова.

Зарплатня робітниць майстерні, де засуджені виготовляють штучні квіти, рідко сягає 200 гривень – самі жінки пояснюють, що не проти працювати понаднормово, але замовлень саме цієї продукції не так багато. В майстерні працюють переважно жінки похилого віку й з обмеженими можливостями. Вочевидь, права обрати місце роботи в засуджених нема – все вирішує адміністрація установи.

Незалежно від міста роботи в колонії з засудженими оформлюється типовий договір, у якому мінімум інформації про права й обов’язки працівниць. Крім того, контракт укладений далеко не з усіма засудженими, що визнає начальниця колонії й в.о. голови пенітенціарної служби в регіоні.

Типовий контракт для засуджених. Посада не вказана

При цьому Анатолій Ковтун розповів, що на оформлення паспорту й коду потрібні гроші, які засуджені таким чином заробляють, бо відмовити їм у бажанні заробити гроші, колонія не може, підкреслюючи, що лише на один місяць можна взяти на роботу засуджену без договору.

Аналіз документів, спілкування із засудженими й адміністрацією в’язниці відкриває, що трудове законодавство в Чорноморській жіночій колонії порушується систематично. Більш того, Тетяна Шукляр не приховує, що довгий час деякі ув’язнені працюють без оформлення трудових договорів через те, що в них нема документів: із 184 працюючих жінок, 23 договори так і не оформили. Всього в колонії перебуває 261 засуджена. І така ситуація тягнеться вже декілька місяців. Як їм нараховується зарплатня – питання відкрите.

В відповіді на запит Державна служба з питань праці зазначає, що в разі фактичного допуску людини без трудового договору передбачений штраф, крім того, накладаються штрафні санкції, якщо працівник оформлений на неповний робочий час, а виконує роботу повний робочий час чи за робітника не сплачується єдиний соціальний внесок. Розмір штрафу дорівнює 30-кратному розміру мінімальної заробітної плати, тобто 96 тисяч гривень.

До речі, за сім місяців 2017 року служба винесла 114 постанов на загальну суму штрафу всього 74 тисячі гривень. Інспектує відомство також і місця несвободи – в цьому році було здійснено 45 перевірок установ виконання покарань.

Начальниця колонії Тетяна Шукляр несплату ЄСВ підтверджує, як і той факт, що нема доплати за понаднормову працю.

Міністерство юстиції також наголошує, що засуджені мають працювати за трудовим договором із обов’язковим державним соціальним страхуванням, а заробітна плата не може бути нижчою за мінімальну зарплатню, тобто 3200 гривень на місяць. Лікарняні для засуджених, які працюють за трудовим договором, також мають бути оплачуваними. Ці витрати несе роботодавець.

Важливо також підкреслити, що норми праці й розцінки встановлює Міністерство юстиції. У той же час в 74-й колонії норми встановлює адміністрація закладу. Зокрема, на сьогоднішній день виготовлення однієї пари штанів для засуджених становить всього 30 гривень, роботодавець за них сплачує 174 гривні, тобто левову долю забирає собі колонія за електроенергію, утримування персоналу й інше. Шукляр розповідає, що норми Міністерство їй не надало, й вона змушена керуватися застарілими нормативами.

«Мы увидели, что затраты на производство, к примеру, куртки или штанов очень маленькие. Это невозможно, чтобы швея не могла выполнить норму. А нормы завышены сильно. Но откуда-то взялись 50%, которые идут колонии! Как они расходуются, непонятно, ведь отчисление от зарплаты это 19%, но не 50! Люди работают больше положенных 40 часов в неделю, особенно кухня, хозобслуга, няня… Это рабский труд за минимальную заработную плату! Почему пенсионный фонд до сих пор не вмешался, непонятно, ведь это колоссальные отчисления», – додає Ірина Максимова.

З ким же працює Чорноморська жіноча колонія?

Мільйони на прокладки

Згідно з даними офіційної відповіді на запит, з якими фірмами наразі співпрацює Чорноморська жіноча колонія, стало відомо, що засуджені шиють для п’ятьох компаній – ВО «Харків», «Олтекс», «Ванго-Україна», «Центр промислової безпеки», «Астра Люкс».

З них лише одне підприємство – ТОВ «Центр промислової безпеки» – не виконує замовлення за державними тендерами.

Всі інші компанії, згідно з даними аналітичної системи YouControl, вже три роки підряд виграють чималі суми на держторгах. Так, зокрема ТОВ «ВО «Харків» і ТОВ «Олтекс» часто-густо шиють на Міністерство оборони.

Компанія ВО «Харків» зареєстрована в Харкові, а працюють на неї засуджені одеської колонії. Сума тендерів, виграна в цьому році, вже перевищила 160 мільйонів гривень.

 

ТОВ «Олтекс» має статутний капітал всього 7,4 тисячі гривень. Але це не завадило компанії регулярно вигравати на державних торгах – тільки в цьому році підприємство на вигравало 177 мільйонів гривень.

Компанія «Ванго-Україна » чимало тендерів навигравала від держпідприємств. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю 52,5 тисяч гривень. Зареєстрована фірма в Києві.

І нарешті ПРАТ «Астра люкс» нерідко виграє тендери від Нацполіції. В цьому році сума тендерів перевищила 187 мільйонів гривень. При цьому статутний капітал київської фірми менше двох тисяч гривень.

Але постає питання: чому ці компанії, яким від держави надходять багатомільйонні прибутки, не дбають про тих, хто насправді виконує цю роботу, а головне – хто від цієї ситуації виграє?

Please follow and like us: