Головна > Правова допомога > Налоговики запретили ФЛ-П на общей системе включать в расходы бухгалтерские услуги. Оспаривать позицию ГФС можно и нужно.

Налоговики запретили ФЛ-П на общей системе включать в расходы бухгалтерские услуги. Оспаривать позицию ГФС можно и нужно.

Налоговая служба в очередной раз удивила своей исконно фискальной позицией в индивидуальной налоговой консультации от 07.06.2017 г № 517/С/99-99-13-01-02-14/ІПК.(дивиться нижче)
Фискалы утверждают, что предприниматель на общей системе налогообложения не имеет право увеличивать свои расходы на сумму оплаченных бухгалтерских услуг.
Свою позицию ГФС обосновывают тем, что  перечь расходов предпринимателя на общей системе определен в п.п.177.4.1.-177.4.4. НКУ, и в нем прямо не указано, что стоимость таких услуг можно включать в расходы. Если проанализировать указанную статью, к перечню услуг ФЛП на общей системе относятся прочие услуги, связанные с ведением хозяйственной деятельности,однако и под этот пункт бухгалтерские услуги, по мнению фискалов, не попадают, поскольку обязательное ведение Книги учета доходов и расходов не является ведением бухгалтерского учета согласно ЗУ «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине».
На этом аргументы налоговиков заканчиваются. Оспаривать их можно и нужно и вот почему.
Согласно ст. 51 ГКУ к предпринимательской деятельности физических лиц-предпринимателей применяются нормативно-правовые акты, которые регулируют предпринимательскую деятельности юридических лиц.
Согласно ч.8 ст.19 ХКУ все субъекты хозяйствования (к которым согласно ч.1 ст. 128 ХКУ относятся и физические лица-предприниматели) обязаны вести учет своей деятельности и вести бухгалтерский учет.
Для целей налогообложения, плательщики налогов должны вести согласно п.п. 44.1 НКУ  учет доходов и расходов и прочих показателей, связанных с определением объекта налогообложения  на основании первичных документов. Для предпринимателей на общей системе ведение Книги учета доходов и расходов является специфическим ведением бухгалтерского учета, обязательным согласно НКУ, а поэтому неотъемлемой частью  его хозяйственной деятельности.

 

                                                                       ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

                                                                     ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

                                                                     від 07.06.2017 р. № 517/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування бухгалтерських послуг, та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно п. 15.1 ст. 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Обов’язки платника податків визначено ст. 16 Кодексу. Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат (далі – Порядок) затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. N 481.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат виключно витрати, визначені п. 177.4 ст. 177 Кодексу та Порядком.

Зокрема, встановлений чинним податковим законодавством перелік витрат не містить витрат, понесених у зв’язку з наданням фізичній особі – підприємцю бухгалтерських послуг.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

©

Please follow and like us: