Головна > Правова допомога > Як провести процес розлучення в місті Києві, якщо зареєстроване місце проживання одного із подружжя в Автономній Республіці Крим

Як провести процес розлучення в місті Києві, якщо зареєстроване місце проживання одного із подружжя в Автономній Республіці Крим

Україна не визнавала, не визнає, і ніколи не визнає Автономуну Республіку Крим частиною території Російської Федерації. Жоден державний орган України не легалізує рішення про розірвання шлюбу, прийняте в АРК по російському законодавству. Яка користь громадянинові України, який проживає в АРК отримати документ, який не буде визнаний в жодній цивілізованій державі?

         Те, що на території Автономної Республіки Крим не діє на сьогоднішній день українське законодавство, є поважною причиною для визначення територіальної підсудності справ про розлучення та інших судових процесів на підконтрольній території України.

        В контексті судових справ для багатьох людей актуальним є питання, що робити з справами пов’язані з АРК, яка процедура захисту своїх прав у суді, зокрема в який суд звертатися зараз при порушенні прав та свобод, а також чи можна шляхом звернення в судові органи в м.Києві захистити своє право.

        Як відомо, на окупованих територіях створюються перешкоди функціонуванню багатьох державних органів, а також судів різних інстанцій, отже, щоб все ж таки якось забезпечувати права громадян України, було запроваджено деякі зміни в законодавство, що стосуються процедури звернення до судових органів.

          Внаслідок цих змін, які відображені у ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. №1207-VІІ (надалі за текстом-Закон) можна зробити наступні висновки:

  • Справи, що підсудні місцевим загальним судам, розташованим на окупованих територіях розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва. Нагадаймо, що місцеві загальні суди, як суди першої інстанції розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
  • Адміністративні справи, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (для прикладу — справи щодо накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху) на окупованих територіях розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Київським апеляційним адміністративним судом.
  • Цивільні справи (для прикладу — земельні, трудові, спадкові спори), підсудні загальним апеляційним судам, розташованим на території на окупованих територіях розглядаються Апеляційним судом міста Києва.
  • Адміністративні справи (для прикладу — оскарження рішень державних органів) Окружного адміністративного суду АРК, розглядаються Київським окружним адміністративним судом, адміністративні справи Окружного адміністративного суду міста Севастополя — Окружним адміністративним судом міста Києва, а Севастопольського апеляційного адміністративного суду — Київським апеляційним адміністративним судом.
  • Господарські справи (для прикладу — справи щодо договірних спорів між господарюючими суб’єктами) Господарського суду АРК, розглядаються Господарським судом Київської області, а господарські справи Господарського суду міста Севастополя — Господарським судом міста Києва, господарські справи Севастопольського апеляційного господарського суду — Київським апеляційним господарським судом.
  • Кримінальні провадження, підсудних місцевим судам, розташованим на окупованих територіях розглядаються одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва.
  • Кримінальних провадження, підсудних Апеляційним судам на окупованих територіях розглядаються Апеляційним судом міста Києва.
  • Питання, що належать до повноважень слідчого судді, у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування і здійснюються на території АРК, та міста Севастополя, розглядаються слідчими суддями районних судів міста Києва, визначеними Апеляційним судом міста Києва.
  • Підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральною прокуратурою України.

       З одного боку, може здатися, що ці зміни мали б вирішити проблеми людей, які хочуть реалізувати своє право на судовий захист, однак залишаються суттєві проблеми із використанням цих змін на практиці.

          Із Закону випливає, що підсудність в більшості випадків фактично визначає Апеляційний суд міста Києва, але багатьом невідомо, як позов чи інший документ має надійти до цього суду.

 РОЗГЛЯНИМО ФАБУЛУ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ: 

    Зарєстроване місце проживання чоловіка є тимчасово окупована територія України Автономна Республіка Крим, а зареєстроване місце проживання дружини є підконтрольна територія, а саме Київська область, м. Ірпінь. Фактичне місце проживання що чоловіка та дружини на підконтрольній території України. Дітей від шлюбу подружжя не мають.

         У звязку із тим що, спільне подружжнє життя у подружжя не склалося, оскільки причиною цього є протилежні погляди на сімейне життя, дружина прийняла рішення про розірвання шлюбу. Оскільки чоловік відмовляється йти з нею на діалог, та розірвання шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя не можливо, дружина вирішила звернутися з позовоною заявою до суду про різвання шлюбу.

         Відповідно до ч.1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України (надалі-ЦПК України), позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

           Відповідно до ч.2 ст. 110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

          Позивач на підставі ст.110 ЦПК України, звернулась до Ірпінського міського суду Київської області  позовною заявою до Відповідача про розірвання шлюбу який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міськрайонного управління юстиції Київської області.

        Але, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області на підставі ч.2 ст.110, ч.1. ст.109, ст.115 ЦПК України, було відмовлено Позивачу у відкритті провадження у справі за її позовом до Відповідача про розірвання шлюбу.

         Так, адже відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, територіальну підсудність цивільних справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, змінено. Цивільні справи, підсудні місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, що розташовані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, підлягають розгляду одним із районних судів міста Києва, який визначається Апеляційним судом міста Києва.

            Передували наступні події, після того як Позивачем було отримано від фахівця галузі права юридичну консультацію, Позивач звернулась до Апеляційного суду міста Києва з клопотання про визначення підсудності цивільної справи в порядку ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

           Ухвалою Апеляційного суду міста Києва, було задоволено клопотання Позивача, та визначено підсудність цивільної справи за позовом про розірвання шлюбу та визначено підсудність в Дніпровському районному суді міста Києва.

          Апеляційним судом міста Києва разом з ухвалою, матеріали справи було відправлено до Дніпровського районного суду міста Києва.

      Надалі виникло питання, щодо сплати судового збору, адже Позивачем при зверненні до Апеляційного суду міста Києва, не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, у зв’язку із тим що, судовий збір сплачується на рахунок суду до якого подається безпосередньо позовна заява, а так як підсудність справи була ще не визначена, то і квитанція про сплату судового збору не була додана Позивачем до матеріалів справи.

     Відповідно до п.1. ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

       Дніпровським судом міста Києва було постановлено ухвалу, в якій було зазначено що, у зв’язку із не сплатою Позивачем судового збору, позовну заяву залишено без руху, та зазначено що протягом п’яти днів Позивачеві потрібно усунути визначені недоліки.

        Позивачем недоліки були усунені, та Дніпровським судом міста Києва було відкрито провадження у справі.

     Таким чином, для осіб, які звертаються до суду різних юрисдикцій з приводу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, повинні розуміти, що додержання правил про підсудність сприяє швидкому, всебічному і повному розгляду справи з урахуванням її конкретних особливостей.

      Тому заради Ваших інтересів, для визначення суду, який повинен здійснювати правосуддя при розгляді конкретної справи, рекомендуємо звернутися до фахівця в галузі права, який наддасть Вам правову допомогу шляхом надання юридичних консультацій, в складанні процесуальних документів, або надання інших юридичних послуг.

З повагою,

Автор статті: Адвокат Негребецька Юлія

+38 (096) 953-95-69

negrebetska.julia@gmail.com

©

Поширити допис