Головна > Новини > Позиція Альянсу щодо забезпечення конфіденційності інформації про клієнтів програм профілактики та дотримання права на приватність

Позиція Альянсу щодо забезпечення конфіденційності інформації про клієнтів програм профілактики та дотримання права на приватність

До базових мінімальних норм у сфері дотримання прав людини, що мають обов’язково забезпечуватися усіма реципієнтами коштів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією , серед іншого, входять інформована згода, конфіденційність та право на приватність.

Це необхідно для забезпечення захисту клієнтів програм, особливо з найбільш криміналізованих та маргіналізованих груп населення, від стигматизації, дискримінації та насильства, аби ці люди зверталися за тестуванням, лікуванням та утримувалися на лікуванні.

«Конфіденційність – це обов’язок організації захистити персональні дані від несанкціонованого доступу, використання або розголошення»

«Право на особисте життя – це право людини бути вільним від вторгнення з боку інших людей»

Ще 15 років тому Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health вперше запровадив в Україні та в регіоні СЄЦА комплексну електронну систему обліку та кодування клієнтів профілактичних програм за унікальним кодом («SYREX»), яка на даний час нараховує понад 300 тисяч клієнтів на рік.

За весь час її існування в Альянсі не було зафіксовано випадків неавторизованої ідентифікації клієнтів профілактичних програм внаслідок (можливого) неавторизованого доступу сторонніх осіб до бази даних «SYREX» або, наприклад, внаслідок втрати клієнтом своєї картки (яка також містить код – набор літер та цифр).

На даний час в Україні в рамках переходу усіх програм за фінансової підтримки ФГ під відповідальність держави та бюджетне фінансування розпочався важливий процес уніфікації та оптимізації різних баз даних клієнтів програм профілактики та лікування, в рамках якого обговорюється можливість отримання більш детальної/повної інформації про клієнтів відповідних програм та пацієнтів.

Альянс цілком підтримує ініціативу щодо об’єднання інформації та обміну програмними даними основних реципієнтів проекту ГФ. В рамках цього процесу ми провели оперативне опитування 1640 клієнтів програм профілактики на пунктах надання послуг 19 НУО (що охоплюють 28% клієнтів по країни за рік). Було отримано наступні результати:

– тільки 28% опитаних СІН, 20% РКС і 7% ЧСЧ погодилися надавати свої персональні дані соціальному працівнику (у т.ч. для цілей оформлення/заповнення коду) і тільки 15% клієнтів погодились би їх надати при першій зустрічі із соціальним працівником;
– 75% клієнтів категорично відмовилися назвати своє прізвище
– 11% клієнтів не мають посвідчення особистості (паспорт або посвідчення водія)
– Тільки 20% клієнтів готові показати посвідчення особистості соціальному працівнику при отриманні профілактичних послуг
– 14% клієнтів змінювали своє прізвище хоча б один раз протягом життя (40% жінок)
– 86% клієнтів повідомили, що для них вкрай важливо отримувати послуги профілактики анонімно (див. результати в окремих діаграмах)

Отже, за оціночними даними лише 70 тис. з більше, ніж 300 тисяч клієнтів програм профілактики, теоретично можуть погодитися надавати персональну інформацію. Значна частина клієнтів може відмовиться від отримання послуг, оскільки дотримання конфіденційності або збереження анонімності будуть мати для них вирішальне значення.

За оцінками Альянсу принаймні 90 % клієнтів програми відносяться до найбільш криміналізованих категорій населення, які кожного дня ризикують отримати кримінальне покарання (за ст.ст. 302-320 Кримінального кодексу України) або бути притягнутими до адміністративної відповідальності ( ст. 44, 181-1 КУпАП).

Cаме тому Альянс свого часу ініціював скасування чинної репресивної системи наркологічного обліку, декриміналізації наркозалежних людей та секс-працівників в Україні.

На превеликий жаль, сьогодні в Україні контроль за дотриманням безпеки персональних даних та нерозголошення персональної інформації, залишається на вкрай низькому рівні. Також саме наркозалежні люди та секс-працівники постійно стикаються з ризиком бути внесеним до відповідних «профільних» оперативних баз та обліків Національної поліції України. Тому будь-які спроби додаткової/більш повної ідентифікації в рамках профілактичних програм є для цих людей відчутним додатковим ризиком, що може негативно вплинути на прийнятті рішення на включення або продовження участі у програмі.

Це також не дозволить державі досягнути зобов’язань щодо цілей «Fast Track» щодо подолання епідемії ВІЛ/СНІДу (90%-90%-90%), адже наявні ризики не дозволять включити значну кількість нових клієнтів до програми профілактики та раннього виявлення ВІЛ-інфекції серед груп ризику та істотно знизять відсоток тестування серед існуючих клієнтів проектів профілактики.

На переконання Альянсу, при прийнятті рішення щодо формату нової системи ідентифікації клієнтів необхідно провести відповідні консультації з організаціями, що представляють інтереси ключових спільнот, у т.ч. на рівні профільної Національної ради при Кабінеті Міністрів України. Адже саме права представників цих ключових груп можуть бути порушені у випадку неузгодженості дій та неврахування позиції ключових спільнот .

Вимоги щодо повної персоналізації представників цих уразливих категорій можуть бути практично реалізовані вже після дієвої декриміналізації та кардинального зменшення рівня дискримінації цих груп у суспільстві.

Також, на наше переконання, варто використати досвід провідних країн Європейського Союзу та Канади, де відповідні програми підтримуються державою та муніципалітетами без ідентифікації клієнтів або додаткової кодифікації.

Днями Альянс запропонував своїм державним партнерам свої конкретні пропозиції щодо подальших практичних кроків для успішної оптимізації обліку клієнтів програм профілактики з дотриманням принципів конфіденційності та поваги до приватного життя.

Джерело

Please follow and like us: