Головна > Правова допомога > ЄСПЛ визнав, що IP-адреса є елементом приватного життя

ЄСПЛ визнав, що IP-адреса є елементом приватного життя

Ідентифікація користувача Інтернету за IP-адресою є втручанням в його право на повагу до приватного життя. Відтак, таке втручання має відповідати вимогам, встановленим ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Такий висновок зробив ЄСПЛ у рішенні у справі «Бенедік проти Словенії», передає  інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Нагадаємо, відповідно до ч. 2 ст. 8 Конвенції органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Правоохоронні органи провели моніторинг користувачів так званої мережі «Razorback». Поліція встановила, що деякі користувачі володіли і обмінювалися відео і зображеннями, що містили дитячу порнографію. Поліція подала запит до інтернет-провайдера з вимогою розкрити дані про користувача, якому належала певна IP-адреса. Хоча судовий дозвіл не надавався, провайдер надав поліції ім’я та адресу особи, яка була клієнтом інтернет-провайдера.

На підставі цих даних суд визнав особу винною у скоєнні кримінального правопорушення (йшлося про 630 порнографічних зображень і 199 відео за участі неповнолітніх, які було завантажено на комп’ютер і які були доступні для спільного використання іншими користувачами. Особу було засуджено до восьми місяців умовного ув’язнення з випробувальним терміном в два роки.

У скарзі до ЄСПЛ заявник зауважив, що його право на приватне життя було порушене з таких причин:

1) провайдер зберігав його особисті дані незаконно;

2) поліція отримала дані про абонента, пов’язані з IP-адресою (персональні дані) довільно, без судового рішення в порушення статті 8 Конвенції.

Суд дійшов висновку, що інтерес заявника в захисті його персональних даних в Інтернеті підпадає під поняття «приватне життя», тому застосував статтю 8 Конвенції, встановивши факт її порушення.

Суд констатував, що запит поліції до провайдера і подальше використання інформації про абонента, яка спричинила його ідентифікацію, складали втручання право на повагу до приватного життя.

Нагадаємо, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З текстом рішення у справі «Бенедік проти Словенії» у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

Please follow and like us: