Головна > Правова допомога > «Бекетов проти України»: Факт огляду особи лікарем та призначення лікування ще не означає, що надана особі медична допомога була адекватною

«Бекетов проти України»: Факт огляду особи лікарем та призначення лікування ще не означає, що надана особі медична допомога була адекватною

Фабула судового акта: Заявник, громадянин України Ю.О. Бекетов, стверджував, що зазнав жорстокого поводження з боку працівників міліції, що умови його утримання під вартою були неналежними, що йому не було надано адекватної медичної допомоги під час позбавлення волі. Заявник також скаржився на відсутність ефективних національних засобів правового захисту щодо розслідування зазначених скарг.

Заявник стверджував, що був побитий міліціонерами, які намагалися змусити його зізнатися у вчиненні злочинів. Один з міліціонерів бив Заявника в живіт, який було прооперовано; після побиття Заявник почав страждати від постійного болю. Заявник зізнався у вчиненні злочинів, після чого був оглянутий лікарями; під час огляду було виявлено синець під оком. Згодом лікарі медичної допомоги діагностували у Заявника контузію черевної тканини та інші ушкодження.

Захисник Заявника звернувся до прокуратури зі скаргою на жорстоке поводження з боку співробітників міліції. Судово-медична експертиза не встановила у Заявника відповідних травм, а прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Скарги Заявника неодноразово направляли на дорозслідування, проте у порушенні кримінальної справи було відмовлено. Після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України було порушено кримінальне провадження за скаргами Заявника на жорстоке поводження, проте згодом провадження було припинено за відсутністю складу злочину.

Під час перебування у СІЗО Заявник неодноразово звертався до адміністрації з приводу поганого самопочуття, проте огляд було здійснено лише після того, як Заявника забрала шкидка допомога. У подальшому Заявник неодноразово потрапляв у лікарню швидкої допомоги. Стан здоров`я Заявника вимагав госпіталізації, проте вона так і не була здійснена. Через деякий час Заявника було поміщено у тюремну лікарню та прооперовано.

Заявник стверджував, що він утримувався в СІЗО в неналежних умовах, які виявлялся у нестачі денного світла, відсутності матраців і постільної білизни, поганому і нерегулярному харчуванні. Заявника також не забепечували харчуванням та питною водою у дні засідань.

ЄСПЛ наголосив, що у випадку перебування особи під контролем влади (в тому числі під час позбавлення волі) існує презумпція факту завдання травм, а обов`язок надання задовільних і переконливих пояснень, заперечень покладається на державу-відповідача. ЄСПЛ звернув увагу на те, що будь-яке застосування фізичної сили, яке не є строго необхідним з огляду на поведінку особи, принижує людську гідність і є порушенням права, закріпленого в статті 3 Конвенції. ЄСПЛ відзначив, що відсутні докази про наявність у Заявника виявлених пізніше травм до перебування у відділку міліції. З огляду на ненадання Урядом належних заперечень, а також зважаючи на характер травм, ЄСПЛ дійшов висновку, що Заявника було травмовано в той час, як він перебував у відділку, під контролем міліції. З огляду на вищевказане, ЄСПЛ дійшов висновку про порушення матеріального аспекту статті 3  Конвенції.

ЄСПЛ також встановив порушення процесуального  аспекту статті 3 Конвенції. щодо тривалого та неефективного розслідування скарг заявника про жорстоке поводження з боку працівників міліції. ЄСПЛ відзначив, що не було вжито серйозних заходів для розслідування скарг Заявника, а тривалість розслідування була невиправданою (близько шести років).

ЄСПЛ наголосив, що сам по собі факт огляду особи лікарем та призначення лікування не означає, що надана особі медична допомога була адекватною. Держава також повинна гарантувати, що ведеться спостереження за станом здоров’я особи і надається своєчасне лікування, що поставлені діагнози є оперативними і точними, що контроль є систематичним і охоплює комплексну терапевтичну стратегію. ЄСПЛ відзначив, що операцію було зроблено Заявнику із затримкою на рік і лише після критичного погіршення стану його здоров’я. ЄСПЛ дійшов висновку, що надана Заявнику медична допомога не була адекватною. В результаті неадекватності медичної допомоги, Заявник переніс страждання або труднощі, що перевищують неминучий рівень страждань, властивий триманню під вартою – таким чином, ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції.

ЄСПЛ також встановив порушення статті 3 Конвенції. з огляду на неналежні умови тримання Заявника під вартою, оскільки Заявник мав у своєму розпорядженні менше 3 м. кв. мінімально гарантованого особистого простору, не мав змоги бувати на свіжому повітрі, перебував у антисанітрних умовах.

ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції., оскільки Уряд не довів, що в дні засідань Заявни отримував їжу і питну воду.

ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушено статтю 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю ефективних і доступних засобів правового захисту відповідно до національного законодавства для розслідування скарг Заявника щодо відсутності адекватної медичної допомоги, неналежних умов тримання під вартою, незабезпечення їжею та водою у дні засідань.

Інші скарги Заявника було відхилено.

Джерело

Please follow and like us:
error