Головна > Правова допомога > Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання

Фабула судового акту: Згідно частин 1 та 2 статті 88 Кримінального кодексу України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Водночас ст. 89 КК України визначає строки погашення судимості, тобто строки через які така судимість із засудженої особи знімається.

Окрім цього наявність або відсутність судимості має велике значення при кваліфікації злочинних дій винної особи в частині визначення кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину повторно», застосування обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів (п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України).

У даній справі особу засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Однак із таким рішенням не погодився апеляційний суд, який такий вирок скасував та постановив новий вирок ,яким винну особу засуджено до реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі.

На таке рішення апеляційного суду засудженим подано касаційну скаргу, у якій останній вказав, що апеляційний суд безпідставно послався у вироку на його попередню судимість, хоча вона відповідно до ст. 89 КК України погашена.

Касаційний кримінальний суд взяв до уваги наведені доводи та задовольняючи вимоги касаційної скарги вказав, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв’язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов’язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов’язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Отже, посилання у вироку апеляційного суду при призначенні засудженому покарання на те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного умисного злочину є неприпустимим, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимості.

Джерело