Головна > Правова допомога > ВС/КЦС: Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов’язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду

ВС/КЦС: Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов’язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду

Фабула судового акта: Касаційна скарга відповідачки була мотивована тим, що суд, ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу, не з’ясував обставини сімейних стосунків, висновки судів не відповідають обставинам справи, зокрема, суди не встановили причин та час припинення сімейних відносин, не взято до уваги наявність двох малолітніх дітей. Вона також зазначила, що апеляційний суд розглянув справу без неї та її представника, вважає, що для з’ясування фактичних обставин та дійсних сімейних стосунків між сторонами суди повинні були повторно надати строк для примирення та зупинити провадження у справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду Колегія суддів наведені аргументи відхилиа, з таких мотивів. Ухвалою суду першої інстанції від 23 лютого 2017 року сторонам надавався строк для примирення до 25 квітня 2017 року. Проте примирення між сторонами не відбулося, а позивач фактично створив нову сім’ю.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. У ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановивши, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, суди зробили правильний висновок про задоволення позову.

ВС/КЦС також зазначив, що аргумент касаційної скарги про те, що суд не надав додаткового строку для примирення, є необґрунтованим, оскільки:

– згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства;

– тлумачення норми цієї статті СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов’язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов’язком.

Твердження про те, що апеляційний суд розглянув справу без участі відповідачки та її представника і відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, ВС/КЦС вважав безпідставним, оскільки вона не зазначала, що це позбавило її можливості надати докази чи пояснення, з урахуванням того, що про судове засідання її було належним чином і своєчасно повідомлено.

Джерело

Please follow and like us:
error